Одеса 2

При міському голові Г.Г. Маразлі (1878—1894 рр. в місті з'являються перші кінно-залізні дороги, міський Олександрівський парк (ім. Шевченка), перша в Росії бактеріологічна станція (проф. І. І. Мечников), перша в Росії хімічна лабораторія для дослідження продуктів (проф. хімії Вериго), благоустроєні грязелікарні. Відкрито кілька десятків училищ і народних шкіл, перша народна безкоштовна читальня, міська публічна бібліотека, художній музей. Дитяча лікарня д-ра Мочутковского, очна лікарня — В. Санценбахера. Введено електричне освітлення. 

Події жовтня 1917 року в Петрограді і громадянська війна призвели місто до розрухи. Влада в місті часто переходила з рук в руки (Центральна Рада, більшовики, німці, Директорія, добровільна армія, більшовики) - до остаточного захоплення Одеси Червоною Армією 7 лютого 1920 року і встановлення в місті радянської влади. 

З початком війни з Німеччиною фронт майже відразу підійшов до Одеси. Місто стає великим укрепрайоном. З 5 серпня по 16 жовтня 1941 року тривала героїчна оборона Одеси військами окремої Приморської армії та частиною сил Чорноморського флоту за активною підтримкою населення міста. Ці події отримали визнання у вигляді медалі «За оборону Одеси».

10 апреля 1945 года - День освобождения Одессы6 жовтня 1941 року німці зайняли місто. Значну частину радянських військ вдалося евакуювати до Севастополя, що потім відіграло ключову роль у 250-денної оборони Севастополя. Звільнили місто 10 квітня 1944 року війська 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р.Я. Малиновського — після запеклих боїв на ближніх підступах до Одеси та в її околицях, на сорокаріччя Перемоги місту-герою Одесі було вручено орден Леніна та медаль «Золота Зірка». 

Після визволення Одеси вже до 1948 року були відбудовані промислові і портові споруди, відновлювався житловий фонд. У першу ж чергу відроджувалися підприємства машинобудування і металообробки. Вступили в дію нові великі підприємства — заводи фрезерних верстатів імені Кірова, радіально-свердлильних верстатів, дослідно-механічний, «Пресмаш», «Поліграфмаш», автоскладальний, кабельний, «Автогенмаш» та інші підприємства. До кінця 1950 року всі галузі промисловості працювали на повну потужність. 

Швидко здійснювалися відновлювальні роботи в Одеському порту. Вже в 1950 році порт майже вдвічі перевершив довоєнний рівень з переробки вантажів. Надалі торговий флот Чорноморського пароплавства, втратив у дні війни дві третини вантажних і пасажирських суден, поповнився новими крупнотоннажними судами. 

Зараз одеський морський торгівельний порт — найбільший в країні. Він має міжнародну категорію і активний баланс вантажообігу, є торговим портом багатофункціонального типу. На його території діє вільна економічна зона, в якій суб'єкти господарської діяльності мають пільговий режим оподаткування. Потужність порту — 20 мільйонів тонн вантажів на рік, загальна довжина берегової лінії — 8 км. Порт щорічно переробляє більше 14 млн. тонн сухих вантажів і 24 млн. тонн нафтопродуктів. Транспортні лінії пов'язують місто з більш ніж 600 портами із сотень країн світу. Поромні переправи пов'язують Одеський порт безпосередньо з Туреччиною та Грецією. 

Історія Одеси — післявоєнні роки

Велика увага в повоєнні роки приділялася відновленню та подальшому розвитку міського господарства. Поява в 1950 роках нової галузі будівельної індустрії — виробництво збірних залізобетонних конструкцій і деталей зробило можливим перехід до великопанельного будівництва за типовими проектами. В 1975 році житловий фонд міста досяг вже 12 млн. квадратних метрів — більше ніж у два рази перевищив рівень 1940 року. Виникли нові міські райони Південно-Західний, Південний, Таїровскій, Північно-Східний. 

В дані часи безаперечними лідерами у своїх галузях промисловості є такі підприємства, як «ЛУКОЙЛ — Одеський нафтопереробний завод», Одеський припортовий завод, Стальканат, Одескабель та багато інших. Багато підприємств, що мали стратегічне значення в колишньому Радянському Союзі, сьогодні втратили позиції, інші просто простоюють. Печальна доля заводу «Краян» (колишній завод ім. Січневого повстання). Ще більш важкий для одеситів приклад - Чорноморське пароплавство, яке на початку незалежності втратило своє значення і розорилося. 

Одеса є одним з найбільш перспективних міст країни в плані іноземних інвестицій. В Одесі працюють понад 460 спільних підприємств з іноземним капіталом. І їх кількість неухильно зростає. 

В Одесі багато навчальних закладів: Одеський державний медичний університет, державний економічний університет, національна юридична академія, національний політичний університет, національний морський університет, національна академія зв'язку, науково-дослідний інститут фізики, Одеський університет ім І. М. Мечникова, НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова, НДІ стоматології АМН України. У місті існують десятки НДІ, наукових центрів, проектних організацій.